ВСЕ про ВСЕ - Калуш Панорама

Парку перекрили дихання

Калуш парк

У новий сезон міський парк ім. Івана Франка може так і не увійти, бо немає грошей, щоб відремонтувати атракціони та провести їхнє обстеження (не кажучи вже про оновлення). Це єдине комунальне підприємство, якому міський бюджет цього року практично не передбачив дотації. А працівники парку уже третій місяць працюють без зарплати.

Всього 5 тис. гривень на рік передбачено цього року для міського парку культури і відпочинку ім. Івана Франка. Це — враховуючи заробітну плату, ремонт та виготовлення дозволів на роботу атракціонів, прибирання. Для порівняння: на заробітну плату для чотирьох працівників парку потрібно 4,5 тис. гривень на місяць (без відрахувань).

— Торік у листопаді ми уклали угоду із „МІ-центром” на ремонт оглядового („чортового”) колеса, — розповідає директор парку Оксана Бєлоусова. — Ремонт коштує 15 тис. гривень. „Мі-центру” ми оплатили 6 тис. гривень, а вони встановили стільчики на оглядовому колесі. На цьому роботи загальмували — більше немає коштів.
Оглядове колесо — не єдина проблема парку. Так, для того, щоб розпочати новий сезон, потрібно „полатати” човни, відремонтувати катамаран, оплатити за огляд атракціонів та видачу дозволу на їхню роботу. На це потрібно невелика сума грошей — 4 тис. гривень. Але нема і їх. Ремонту потребує і „ланцюгова” карусель. Адже торік під час концерту легендарного рок-гурту „ДДТ” шанувальники проломили дощане покриття на атракціоні. Тож як „ланцюгова”, так і оглядове колесо торік не були задіяні. Працювали переважно „дитячі” атракціони: „Сонечко”, „Гойдалки”, „Кораблики”. Для дорослих — тільки човни. За п’ять „сезонних” місяців парк заробив 7,9 тис. гривень. У вересні переглянули тарифи на послуги парку і збільшили їх удвічі. Ціни порівняно невеликі, але дають змогу заробити. Якщо, звичайно, атракціони запрацюють.
— Після сесії міської ради ми мали намір відмовитися від прибирання парку, — розповідає Оксана Бєлоусова. — Але у понеділок не витримали. Зараз відвідувачів парку побільшало, бо калушани ходять у Льодовий палац. Відповідно побільшало і сміття. Також відвідувачі поламали всі 12 смітників, які були у парку, розбили санчатами 4 секції огорожі оглядового колеса. А на стільцях амфітеатру катаються за снігової погоди.
Парк може заробляти?
Таку думку озвучив на сесії міської ради міський голова Ігор Насалик. За його словами, він уже доручив управлінню економіки Калуської міської ради зібрати апаратуру і проводити у парку літні дискотеки.
— Минулого року парк профінансували на 29 млн. гривень, а позаминулого — на 2 млн. гривень, — повідомив Ігор Насалик. — Крім того, цілий ряд підприємців хотіли б там щось відкрити.
Очевидно, міський голова мав на увазі 29 млн. гривень, які були профінансовані на будівництво Льодового палацу. Проте варто зауважити, що спортивна арена навряд чи збільшить надходження парку.
2-3 роки тому міська влада акцентувала увагу на реконструкції міського парку. Були вкладені кошти в оновлення амфітеатру, будівництво альтанок, розроблений цілий проект оновлення обличчя парку. Проте на цьому запал, очевидно, згас. На сьогодні парк — поєднання об’єктів ще радянської дійсності із невеличкими вкрапленнями елементів реконструкції. Чи може реально заробляти це комунальне підприємство? Статут не дозволяє йому відкрити, наприклад, кафе. Нереальним також видається прокат ковзанів: по-перше, на створення бази прокату потрібно чимало коштів; по-друге, очевидно, що на прокаті зароблятиме структура, на балансі якої перебуватиме Льодовий палац. Відкриття у парку розважальних закладів — також не найкраща ідея. Зрештою, у Калуші і без того чимало кафе та ресторанів. А от сквери для відпочинку калушан практично відсутні.
В. о. першого заступника міського голови Олександр Челядин повідомив, що нещодавно на засіданні виконавчого комітету ініціював внесення коштів до статутного фонду комунального підприємства. Але гроші, необхідні для ремонту атракціонів або ж створення тієї ж бази прокату ковзанів, так і не заклали.
— У парк було вкладено чимало коштів: тут збудували і амфітеатр, і Льодовий палац, — твердить Олександр Челядин. — Зараз тривають пошуки дешевшої апаратури для літніх дискотек у парку. Крім того, є підприємці, які хочуть орендувати уже існуючі спеціально відведені майданчики під кафе. Думаю, що у березні ми переглядатимемо бюджет і до фінансування парку ще повернемося. Адже сезон у них розпочинається тільки з травня.
Парк потрохи приватизовують?
— Ще на початку минулого року ми звернулися із листом до міської влади з тим, щоб встановити межі парку, — твердить Оксана Бєлоусова. — Після цього ми зможемо заробляти на орендній платі за землю. На жаль, на наше звернення ніхто і досі не відреагував.
Насправді визначення меж парку мало чим допоможе у цій ситуації. Зрештою, межі паркової зони можна визначити, відштовхуючись від меж приватизованих сусідніх земельних ділянок. Для того, щоб комунальне підприємство могло займатися орендою, у його користуванні має бути закріплена певна земельна площа. А для цього потрібно відвести землю та виготовити документацію на землекористування. Проект відводу земельної ділянки коштує дорого. Щоправда, не настільки, щоб стати проблемою для міського бюджету. Але чітке визначення території паркової зони покладе край як зараз, так і у майбутньому будь-яким зазіханням на ці привабливі землі. Так, згідно із законодавством, земельні ділянки у парковій зоні не можуть підлягати приватизації, а також надаватися в оренду приватним особам для спорудження комерційних об’єктів. Виникає сумнів щодо того, чи насправді калуський парк культури та відпочинку має цей статус. І це легко проілюстровано на прикладі спорудження у парку човникової станції „Вежа”.
Так, навіть якщо не згадувати те, що „Вежа” відома всім як ресторан (хоча і немає такого статусу), варто звернути увагу на адресу цієї юридичної особи: човникова станція розташована на вул. Сохацького. Тому, навіть попри те, що власнику човникової станції земельна ділянка була надана в оренду терміном на 25 років, за деякий час земля під спорудою може бути приватизована. Навіть попри те, що „Вежа” розташована у самому серці єдиного у місті і не такого вже і великого парку. Якщо найближчим часом міська влада не впорядкує питання із відведенням земель під паркову зону, територія цієї відпочинкової зони, імовірно, може ще неодноразово зменшуватися.

До теми
Молодята садять дерева у парку
Два роки тому міська влада започаткувала у парку Алею наречених. Проте молодята не поспішають увіковічнити пам’ятку про таку знакову подію у щойно початому спільному сімейному житті.

За два роки тільки дві подружні пари посадили на Алеї наречених вічнозелені туї.
— Наречені можуть садити не обов’язково туї — вибір дерева залишається за ними, — каже директор міського парку культури та відпочинку ім.. Івана Франка Оксана Бєлоусова. — З цього дерева, яке посаджено не тільки для себе, але і для громади, починатиметься подружнє життя молодят.
За словами директора парку, молоді подружжя садити дерева не зголошуються. Щоправда, є надія, що традиція садити дерева на честь одруження буде відновлена. Так, минулої суботи поєднали свої долі Віталій та Тетяна Смірнови, які на пам’ять про цей день посадили на Алеї наречених тую. Таке рішення обійшлося молодятам у 24 гривні за копання ямки плюс витрати на придбання деревця.

Джерело: vikna.if.ua

Ваш голос: Немає Оцінено (2 голосів)