Перечитуючи одну з калуських газет, а саме «Калуський НАФТОХІМІК» (тираж за 21 березня 2009 року, авторська стаття Віри Романів «Відпочинок у льодовому палаці став популярним, але сервіс не вражає») - вкотре переконались, що сервіс на льодовому майданчику – далекий від етичних норм моралі та простих людських цінностей. До нас днями звернулась Наталя (ім’я змінено), яка стала, за її словами, свідком інциденту який виходив за всі рамки людських відносин.
Викроївши якусь годину вільного часу Наталя вирушила до Льодового палацу, щоб покататись на ковзанах, але підійшовши до нього, побачила невелику кількість людей, що стояли біля входу (на ковзанку, як потім виявилось не пускали). Поміж тої кількості людей, стояв чоловік і щось інтенсивно на високих тонах їм пояснював (як потім з’ясувалось - це був Ярослав Дорош).
Довідка – Ярослав Дорош тренер калуської хокейної команди «Олімпія».
В якийсь момент з тієї купки людей він з криком накинувся на дівчину що підходила до палацу, в хамський формі щось в неї почав вимагати, якихось пояснень. Наталя спочатку аж на хвильку закам’яніла, а дівчина зі страху зайшла до палацу. Але на цьому все тільки починалось, Наталі стало вже цікаво що буде далі, вона і ще цікаві до події «глядачі» баталій - теж ринули за ними.
А далі вже просто події не піддаються ніякому опису. Загнавши дівчину в пастку Я.Дорош, без всяких норм моралі, поведінки, у ненормативній лексиці, на цілий палац з якимось одержимим криком кричав на дівчину, котра ледь притомна стояла і не розуміла, що від неї хочуть, допоки дівчина не закрилась в одній із кімнат палацу. На цьому інцидент був вичерпаний, але після таких подій Наталя для себе вирішила, що такого відпочинку в Льодовому палаці вона не хоче і ще мабуть довго не захоче.
Віра Романів, із статі «Відпочинок у льодовому палаці став популярним, але сервіс не вражає» - «…У мене склалося враження, що привілеї у льодовому палаці мають лише хокеїсти. Вони й катаються у визначені години, й роздягальню їм надали. А решті калушан можна і нагрубіянити, навіть нецензурно висловитись на їхню адресу…»
Чого чекати далі?
